Наприкінці квітня 2026 року видання «Українська правда» оприлюднило новий фрагмент так званих «плівок Міндіча». На записах згадуються компанія Fire Point, державні контракти, фінансування виробництва дронів, а також можливий продаж компанії. Раніше ми вже писали про це.
Після публікації у народних депутатів виникло чимало запитань до Дениса Штілермана. Саме тому відбулися засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка розслідує можливі порушення у сфері оборонних закупівель та антикорупційного законодавства. На засідання запросили і Дениса Штілермана.
Хоча засідання проходило у закритому режимі, під час публічної частини народна депутатка Юлія Яцик порушила питання ціноутворення продукції Fire Point та звернулася до Штілермана із запитанням:
«Скажіть, будь ласка, чи були у правоохоронних або контролюючих органів питання щодо ціни чи закупівельної вартості цих двигунів? Чи є кримінальні провадження, пов’язані з цим?»
У відповідь Денис Штілерман заявив:
«Ми постійно живемо у перевірках. Ціноутворення перевіряється численними правоохоронними органами. Є справа щодо можливого незаконного збагачення чиновників, які працювали в АОЗ та ДСЗ. У межах цього провадження вивчається можливе завищення цін у шести українських компаній. Одна з них – наша».
На публічну частину засідання ТСК також відреагував офіцер Збройних сил України та авіаційний інженер Юрій Касьянов. У своєму блозі «Українській правді» він зазначив, що депутатка поставила саме ті питання, щодо яких він раніше давав свідчення НАБУ. Касьянов також повторно наголосив на необхідності прозорого контролю за оборонними закупівлями та ціноутворенням у сфері виробництва дронів.
Крім того, Юрій Касьянов нагадав, що на початку 2024 року його дрон «Спис» майже не відрізнявся за характеристиками від дрона Fire Point. Водночас, за словами Касьянова, вартість «Списа» становила близько 4,5 тисячі доларів, тоді як дрон Fire Point коштував приблизно 55 тисяч доларів. На думку військового, це вкотре порушує питання обґрунтованості ціноутворення у сфері оборонних закупівель.
На ТСК Денис Штілерман розповів, що зустрічався раніше з Тімуром Міндічем близько 15 разів. Востаннє у серпні 2025 року. За словами Дениса Штілермана, між ним та Тимуром Міндічем існувала домовленість щодо можливого придбання 50% компанії Fire Point із дисконтом у 20%.
Водночас, потенційні інвестори з Об’єднані Арабські Емірати оцінили Fire Point у 2,45 млрд доларів.
«Він зрозумів, що у нього виходить мільярд. Я розумів, що у нього таких грошей немає. Він сказав, що збиратиме пул інвесторів. У нього немає зовсім таких грошей. Спочатку намагався купити за 100 млн, ми йому відмовили», – заявив Штілерман.
Тим часом дедалі більше громадських діячів, волонтерів та фахівців, які так чи інакше взаємодіють з оборонним комплексом України, почали критично висловлюватись щодо діяльності Fire Point.
Віталій Шабунін, голова Центру Протиції Корупції у інтерв’ю Radio NV.
«Ви віддали найбільшу кількість грошей, власнику компанії, який був не просто громадянином, а й боровся за це громадянство, який був підозрюваний в шахрайстві. Нам відповідають: він же Росію обманув. Чи не можливий такий сценарій, що він так само обманює Україну?»
Тарас Чмут, директор фонду “Повернись живим” у інтерв’ю “Українській Правді”
«Бажання співпрацювати з “Fire Point” немає. Це дуже дивна компанія. Дуже мутна компанія для мене, бо я знаю десятки, сотні виробників, кожен з яких сидить максимально тихо, не привертаючи жодної уваги, не відсвічуючи ніде і нікому і по ним регулярно прилітає: по їхніх заводах, їхніх виробництвах, по їх об’єктах. А тут компанія на весь світ показує, яка вона класна, як вона вбиває росіян, як часто вона запускає ракети, дрони. Ну це дуже дивно».
Попри публічні заперечення з боку Тимура Міндіча та Дениса Штілермана, нові фрагменти «плівок Міндіча», дискусії навколо ціноутворення, увага правоохоронних органів та критика з боку військових, волонтерів і антикорупційних активістів лише посилюють суспільний інтерес до компанії Fire Point.
Поки триває досудове розслідування, а НАБУ перевіряє обставини справи, ключове питання залишається відкритим: хто насправді контролює Fire Point та чи були державні кошти у сфері оборонних закупівель використані прозоро й ефективно. Саме відповіді на ці питання можуть визначити не лише репутацію компанії, а й рівень довіри суспільства до всієї системи оборонних закупівель під час війни.